Бойовка.

Загальні положення

Основні вимоги до ведення бойових дій: чесність і безпека бою.

Про чесність.

На кожного персонажа при його вході у гру гравцеві видається "браслет життєдіяльності" - одноразовий браслет, що носиться НА ЛІВОМУ ЗАП'ЯСТІ. Ті, хто носитиме його десь деінде, без зайвих розмов прямуватимуть до Мертвятні. Наявність такого браслета на руці персонажа означає, що персонаж знаходиться у грі в усіх відношеннях і має право на будь-які ігрові дії. Якщо персонаж має свого браслета розірваним при собі, це означає, що він хворий чи поранений: вести активну гру (бойовка, економіка, інформаційна гра тощо) не може, пересуватися по полігону самотужки не в змозі і шукає помочі лікаря (див. "Медицина"). Відсутність у гравця такого браслета взагалі свідчить про його смерть і єдине, що він може, це чимскоріше йти до Мертвятні.
NB! Зірвати з вас ваш браслет маєте право лише ви самі або майстер, іншим до нього - зась.
Гравець, чийого персонажа розхітували (зняли всі життєві хіти) сам на очах свого вбивці зриває з руки браслет, одходить вбік від безпосереднього поля бою, сідає або лягає там і має право до 15 хвилин після закінчення бойової ситуації ждати своєї долі на місці: чи візьметься хтось його лікувати чи доб'є. Тобто втрата усіх хітів не призводить одразу до ігрової смерті, а полишає персонажа тяжкопораненим, окрім влучення з вогнепальної зброї (див. далі). Якщо за 15 хвилин (наголошуємо: ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ БОЙОВОЇ СИТУАЦІЇ) першу допомогу не надано чи хтось не добив персонажа, то він помирає і має прямувати до Мертвятні. Якщо поміч надано - див. "Медицина".
NB! Взагалі миттєва смерть трапляється при: одіграші перерізання горла (заборонено в бойовій ситуації!), добивання після бою (під час бою не зараховується), ураженні з вогнепальної зброї або страти.
Майстри полишають цей момент на чесність і свідомість самих гравців. Тобто, будучи не в змозі одслідкувати геть усе і перебувати геть повсюди, не бачивши ситуації сам, майстер, коли до нього звернуться з претензіями щодо чиєїсь нечесності в бою, одішле до Мертвятні обидві сторони конфлікту без розборок. Тож вчіться домовлятися самі.
Якщо ваш браслет розірветься через необережність, вважатимемо, що стався нещасний випадок і ваш персонаж поламав ногу. Дальше лікуйтеся за загальними правилами.

Про безпечність.

NB! Гравець який травмував іншого гравця, і цю травму класифіковано полігонним лікарем як середню або важку, навіть якщо це сталося випадково, зобов'язаний відшкодувати вартість першої допомоги постраждалому, а у випадку необхідності - госпіталізацію. Це може бути досить значна сумма, тож будьте обережні.
Перед грою ВСЯ зброя проходить перевірку на відповідність вимогам (див. далі). Допущену зброю буде помічено спеціальною міткою допуску, а снаряди до неї - певним кольором фарби. В деяких випадках перевіряючий майстер може вимагати від гравця продемонструвати рівень володіння тою чи іншою зброєю. Гравець повинен уміти стримувати удар ударною зброєю, а зі стрілецької - влучно стріляти. В разі недостатнього уміння зброя також може бути не допущена, отже тренуйтеся до полігону, а не на ньому.
NB! Якщо у процесі гри буде знайдено непромарковану міткою допуску зброю, вона вилучатиметься без пояснень.
Попадання ударною зброєю повинне бути лише "відмічено" і не бути справжнім ударом. Небезпечне поводження в бою (биття в голову чи по кінцівках, занадто сильні удари, постійна необережність і травмогенність у поводженні зі зброєю) жорстко каратиметься майстрами, а у клінічних випадках може призвести до видалення людини з полігону.

Часові обмеження

Будь-які бойові дії та вбивства взагалі дозволені лише під час "економічних періодів" (див. "Економіка"), тобто з 9.00 по 14.00 та з 15.00 до 20.00, всю решту часу - ні (навіть т.зв. "кулуарки"). Якщо "божий мир" застав вас під час бою, то такий бій слід припинити і розійтися. В окремих випадках (дуже маловірогідно) присутній при сутичці майстер своїм свавіллям має право дозволити бою дійти свого фіналу і тоді він же вирішує його наслідки (кому йти до Мертвятні, хто лише поранений і т.п.); так само майстер має право припинити бесперспективний бій (наприклад, облогу, що надто затяглася) в межах 30 хвилин до початку "божого миру".

Жінки та зброя (кіно і німці, село і люди, голі та смішні…).

Через незмогу майстрів пояснити кожній амазонці протиприродність такого сполучення (принаймні в нашу епоху і на наших теренах) ми, скріпивши серце та зі сльозами розпачу в очах, ДОЗВОЛЯЄМО ЖІНКАМ ВОЮВАТИ. Але присутність баби у війську - то привід для кпинів, анекдотів і відповідної оцінки такої армії, а для однополчан - відверта ганьба і сором. Одначе, є в історії приклади героїчності жінок на полі бою, отже, шановні жанни д'арк, все в ваших руках.

Зона ураження. Хітовка



Зона ураження на грі неповна: категорично заборонено бити в голову та пах, а хіти знімаються з корпусу і кінцівок до ліктів і колін. Влучення в передпліччя з п'ястю і гомілку зі ступнею за ураження не вважається і хітів не знімає. У разі попадання в голову чи пах будь-якою зброєю (в тому числі й стрілецькою) постраждалий, якщо вважає це влучення навмисним, має право вимагати "саморуба", тобто ігрової смерті автора цього невдалого удару, а останній повинен без пручань і обурень тут же зірвати свого браслета життєдіяльності і вийти з бою. Якщо ж у майстра виникла бодай найменша підозра, що постраждалий отримав влучення у голову чи пах навмисно або внаслідок власної необачності/невміння вести бій/надто зухвалої поведінки в бою - майстер може одіслати такого "постраждалого" в Мертвятню поміркувати над своєю поведінкою, а "автора" влучення може відпустити живим чи відправити разом із постраждалим.

Хітування.

Хіт - це попадання зброєю по корпусу персонажа.
Ні даній грі ми вводимо так зване "умовне хітування". На полігоні чітко різнитимуться поняття "армія" і "бойова група".
У кожної умовної держави полігону - Речі Посполитої, Порти, Московського царства, Кримського ханства, Запорозького війська - є своя державна корогва. NB! Це неодчужувана цінність: ні захопити, ані викрасти її не можна! Тож армією вважається бойова група під державною корогвою, у супроводі військової музики (барабани, флейти, литаври, бубни, сурми тощо) й під проводом головного державця - хана, паші, коронного гетьмана, воєводи чи кошового. Незалежно від розмірів такої армії, статусу і походження бійців (яничари, стрільці, кварцяні жовніри, козаки, панські пахолки чи селяни-ополченці), всі вояки в ній мають на корпусі наступну кількість хітів:
під корогвами Речі Посполитої, Москви і Туреччини - 3 хіти;
під ханською і запорозькою корогвами - 2 хіти.
У всіх інших випадках члени бойової групи, теж не зважаючи на їх число, походження і статус вояків, мають на корпусі лише один хіт. Тобто, наприклад, кварцяне коронне військо без гетьмана, державної корогви чи музики, хай би проти кого воно не билося, все одно складатиметься з однохітових бійців.
Кількість хітів у бійців армії нараховується один раз на момент початку бойової ситуації і до її кінця, навіть якщо командувача, хорунжого чи музик було вбито або поранено. У разі присутності в армії кількох державних корогов і полководців, хіти начисляються по максимуму, але не сумуються.

Зброя.

Три основні вимоги до ігрової зброї: нетравматичність, відповідність історії та естетичність. Про перевірку - див. вище.

Холодна зброя.

NB! Будь-якою холодною зброєю в будь-чиїх руках з хітової зони тіла знімається 1 хіт. "Перерізання горлянки" допустиме тільки в небойовій ситуації і одразу вбиває людину на смерть.

З клинкової зброї на полігоні дозволено користуватися лише:
ножами,
кинджалами,
шаблями,
тесаками,
ятаганами.
Різна прямоклинкова зброя - шпаги, палаші, мечі тощо - в епоху і на терені нашої гри була, скоріше, вийнятком, аніж правилом, тож майстерським свавіллям вона заборонена.
Допустимі матеріали для клинкової зброї: дерево, текстоліт, дюралюміній, пластик. Залізні та сталеві клинки суворо заборонені.
Вістря клинка має бути закруглене (діаметр закруглення - не менше 25мм), ріжуча кромка також закруглена (діаметр закруглення - не менше 5мм), гладка і без зазубрин та скалок. Колючі удари клинковою зброєю заборонені, за використання - "саморуб", якщо постраждалий наполягатиме на цьому.

Ударна зброя:
сокири,
алебарди,
бердиші,
булави,
перначі,
келепи (клевці, чекани),
дубини,
ціпи.
Можливі матеріали ударної частини: м'яка гума, поролон, тканина, повсть (войлок). Пом'якшення перевірятиметься на власникові, отже побережіть себе й інших.

Колюча зброя:
піки,
списи,
глефи,
коси,
вила.
Ратища мають бути привезені з собою, а не вирізатися на полігоні. Колюча частина, добре закріплена на древку, повинна виготовлятися з м'яких матеріалів: гуми, шкіри, поролону, повсті тощо.

Стрілецька зброя.
Арбалети і подібні пристрої, а також усілякі балісти, катапульти, онагри і т.п. на гру не допускаються як невідповідні часу гри (на окремі вийнятки не зважаємо).
Короткі луки допущені лише татарам, туркам і запорожцям, інші війська їх не використовують (прецеденти приводити не треба - це майстерське свавілля). Допускаються луки довжиною в натягнутім стані не більше 1,2м з натяжкою не більше 15кг. Стріли повинні мати міцно закріплене пом'якшення діаметром не менше 25мм.
Стріла з лука знімає з жертви 1 хіт.

Вогнепальна зброя.
Влучення з будь-якої вогнепальної зброї у хітову зону персонажа ВБИВАЄ ЙОГО НА СМЕРТЬ одразу, без можливості врятувати людину.
Порох на полігон категорично не допускається!
Неісторичного вигляду примірники зарубатимуться навіть без випробувань. Потенційно небезпечні конструкції також не допускатимуться, тож пропонуємо заздалегідь надсилати майстрам відеозаписи, фото, принципові схеми вашого вогнепалу для затвердження. Заряджання вогнепальної зброї у грі має проводитись за допомогою шомпола: один набій на один постріл.
За принципом дії допускаються такі види вогнепалу:
на стопіні (на форумі гри добре описано цей принцип - а майстри рекомендують його як найзручніший у всіх відношеннях);
на петардовій тязі (для пістолів та рушниць використовуються петарди не сильніші, ніж Корсар-02, -03; для гармат - не сильніші Корсар-04, Жук);
на гумовій тязі (принцип рогульки);
на пружинній тязі;
пневмо-поршньові конструкції.
За калібром та способом стрільби вогнепальна зброя поділяється на три види:
пістолі та рушниці (самопали, мушкети) - внутрішній діаметр дула 18-32мм.;
гаківниці - діаметр дула 30-50мм. Можуть стріляти як одиночними набоями, так і картеччю (кількома легкими й м'якими зарядами не меншими в діаметрі 20мм);
пушки (гармати) та мортири - діаметр дула 40-100мм. Картеччю стріляє так же, як і гаківниця.
Для виготовлення вогнепалу на петардах і стопіні дуло має обов'язково бути металевим з товщиною стінок не менше 1-1,5мм, для інших варіантів матеріал дула не принциповий: метал, дерево, пластик…
Набої для вогнепалу мають бути достатньо м'якими, аби не нанести травми (бажано навіть синця не залишати) і достатньо важкими, аби летіти хоча б на 12-15м. Майстри рекомендують такі варіанти:
зім'ятий папір, обмазаний пластиліном і загорнутий в кухонну фольгу;
намочений туалетний папір у фользі;
для ядер добре підходить зім'ятий папір, обмотаний скотчем.
Можливі інші варіанти буде розглянуто на перевірці зброї і не ображайтеся, коли щось не буде допущено: до гри було досить часу, аби показати свої винаходи майстрам.
Дуже радимо засипати при заряджанні крейду в дуло: для красивішого одіграшу процесу заряджання, ефектного диму при пострілі та для легшої ідентифікації влучення (по плямах на одязі).
Стрільба шрапнеллю (зарядами, що вибухають) заборонена.
Ручні бомби допускаються лише петардові (не сильніше Корсар-03) з зарядом виключно "димним" (крейда, попіл, крохмаль) і без уражаючих елементів (куль, осколків тощо). Ураженням від такої бомби вважатиметься відчутна пляма на одязі жертви.
І повторюємо: будь-як уся вогнепальна зброя та її користувачі проходитимуть ретельну перевірку перед грою.

Чіповка

Сама зброя як предмет є власністю гравця, отже не відчужується і не псується навмисне. "Вкрасти зброю" означає зняти з неї збройного чіпа.
На початку гри після перевірки зброї, гравці (не всі) мають право придбати в якості ігрової цінності (по ціні 1 шаг за 1 чіп) збройні чіпи для введення ігрової зброї у гру. Придбати збройні чіпи персонажі різних станів (сословій) мають право у різних кількостях:
селянам, міщанам і священникам, а також усім жінкам незалежно від стану збройні чіпи початково придбати не можна;
панським пахолкам і рядовим татарам можна придбати по 1 збройному чіпу;
найманцям, козакам, кварцяним жовнірам, турецьким воякам, московським стрільцям можна купити по 2 збройних чіпи;
шляхтичам чоловічої статі - по 3 чіпи;
головам магнатських родин - по 5 чіпів;
володарям всіх локацій, окрім волостей, Кодака і Києва, можна купити до 10 чіпів.
Розробники навмисне вводять чіповий голод, аби стимулювати економіку. Тож далі шукайте збройні чіпи в самій грі у чумаків, перекупників і т.п.: зброя завжди була великою цінністю.
Сама зброя чіпується неоднаково:
ножі, кинджали, сокири, коси, ціпи, вила, дубини - тобто зброя простолюдинів - взагалі не потребують збройного чіпа (але мітка допуску обов'язкова - див. вище);
інша холодна зброя і луки мають бути очіповані 1 збройним чіпом;
пістолі та рушниці мають чіпуватися двома збройними чіпами;
гаківниці вимагають трьох збройних чіпів;
пушки і мортири - п'яти чіпів.
Відповідно, нечіпована за цею схемою зброя не може бути використана у грі. Чіп клеїться на видному місці збройної одиниці, не армується скотчем чи ще чимось. При загубленні чи розірванні чіпа вважається, що зброя зіпсувалася і її треба починити - замінити зіпсованого чіпа на нового.
Ношення зброї станами населення регламентувалося в епоху нашої гри різними законами. Нижчим станам (селянам і міщанам) дозволялося мати при собі хіба ножа чи кинджала, також не переслідувалося ношення інструментів праці (які легко трансформувалися у зброю) - сокири, коси, ціпи, вила. А недотримання даного правила персонажем може стати причиною його арешту і покарання. Представники військових станів - шляхта, жовніри, сіпаї, стрільці, татари, козаки (звичайно ж, тільки реєстрові) - мали право на ношення будь-якої зброї. Шабля при боці була не тільки інструментом захисту, а ще й показником шляхетності, отже відповідайте своєму станові. На полігоні будь-який представник військового стану повинен мати не менше однієї одиниці чіпованої зброї.

Захисне озброєння

Ми граємо в епоху, коли через появу вогнепального озброєння захисні обладунки відмирають. Отже.
NB! Наявність на персонажі обладунку, шолома та інших лат є тільки частиною його костюму й пожиттєвим захистом, а в межах гри не дає жодних бонусів.
Звичайно ж, обладунки, що як правило не відповідають історичному моментові, допущені не будуть, отже повні "максиміліани" та "хундсгугелі" тягти з собою марно.
Маленькі круглі щити (не більше 60см в діаметрі) допускаються до використання, але при влученні у щит кулі з вогнепальної зброї щитоносець так само миттєво помирає. Іншого виду щити не допускаються.
Можливе використання гуляй-городів (стоячі на землі щити не менше 1,5х0,5м) для захисту від стрілецької зброї: вони захищатимуть від рушничного та гаківничного вогню, але при попаданні ядра з пушки вважаються розбитими, а сховані за ними - загиблими.
Дозволені також рогатки - два дерев'яні "їжаки" з перекладиною між ними, на яку закріплено нахилені кілки. Вимоги до рогаток: довжина не більше 3м, висота - до 1м, всі торці кілків затуплені. На локацію допускається не більше двох рогаток.

Фортифікація і штурми.

На полігоні передбачається сім кріпостей: в Путивлі, Києві, Львові, Кодаку, Січі, Аккермані та Бахчисараї.

Фортеці.

Будь-яка фортеця повинна бути однесена від побутового табору не менше як на 10м, мати всередині абсолютно чисту (без врахування дерев) площу не менше як 50кв.м., обнесену по периметру загорожею. Виносна стіна без врахування воріт має бути у довжину не коротшою 8м, висота - не вище 4м. Рови рити не дозволяється. Зібрана стіна має бути міцно і нетравматично, не шкодячи живих дерев. Поміст на стіні не повинен бути нижчим верху стіни більш як на 1,3м. (по груди). Ворота мають бути не вужчі за 1м і легко відчинятися та зачинятися. Після початку бою під кріпостю і до самого його кінця ніхто вислизнути з фортеці чи проникнути в неї не може, ніяких підземних ходів і т.п. "Коридори смерті" заборонені. Бійниці використовуються ТІЛЬКИ для стрільби, пхати в них холодною зброєю заборонено.

Штурм.

Бій на стіні, як захисникам так і наступаючим, дозволяється ТІЛЬКИ одноручною (недревковою) холодною зброєю, так само і з землі на стіну.
Можливе використання "каменів" та "колод" для кидання на наступаючих - м'яких мішків, чохлів для наметів і т.д; кидання - не мітання, а одпускання з витянутих рук прямо вниз; камені та колоди зводять хіти жертви до нуля. Для одіграшу гарячої смоли чи окропу слід спорудити якусь конструкцію для виливання її на наступаючих; одігрується водою; облитий нею втрачає всі хіти.
Тарани у грі не використовуються. Ламати "по життю" ворота заборонено. Для виносу воріт треба 10 разів влучити в них ядром з гармати, після чого вони відчиняються.


Облога.

Кожні півгодини з фактичного початку облоги слідкуючий за штурмом майстер збирає з обложених по шелягові. Хто не зможе оплатити, рве свого браслета і стає тяжкохворим на виснаження (відповідно, в якості захисника вже виступати не може) і підлягає лікуванню. Якщо його не буде вилікувано за 15 хвилин, він помирає.
Також кожні півгодини облоги майстер кидає кубик на виникнення у таборі як штурмуючих так і обложених епідемії: 50/50. Якщо епідемія виникла, то майстер кубиком же визначає кількість захворілих (від одного до шести на табір) і на власний розсуд вирішує, хто саме захворів. Усі наслідки хвороби - за стандартною схемою (див. "Медицина").

Полон

Якщо двоє одночасно хапають одного за обидві його руки, він вважається полоненим і повинен припинити пручання і видирання. Далі нападники можуть його зв'язати (вельми обережно), після чого він не має права йти кудись, окрім напрямку, в якому женуть його загарбники. Полонений не має права втекти, будучи зв'язаним. Самотужки розв'язатися (перегриз мотузку, а у мене ножичок приховано, плюнув на вузол - от його й роз'їло і т.п.) не можна. Звільнити полоняника може лише інша вільна особа, яка має, чим "розрізати" пута.

Інші види насильництва

Гвалтування у грі заборонено.
Для одслідкування тортурів запрошується найближчий майстер, який, оцінивши якість одіграшу тортурів, визначає вірогідність чесної відповіді на поставлене мученому запитання, кидає жереб, по результатах якого той дає відповідь. Розвага не більше, як на півгодини.
Приголомшення (оглушение) одігрується на розсуд самих гравців без реального биття жертви по голові і лише у небойовій ситуації.
Грабунки детально описані в "Економіці". Додамо, що цінності, які не умістилися в гаманці на поясі, при обшуку мають бути віддані обшукуваним щиро і чесно.
Страти - на вподобання гравців, головне - дотримання безпечності в одіграші.
Нагадуємо, що вночі заборонені вбивства з залученням сили. Іншими словами кулуарок і розбійних нападів не буде.
Про отруєння читайте в "Медицині".

Особливі місця полігону.

На полігоні передбачається кілька особливих місць, що мають певне стратегічне значення. Це три шляхи, якими традиційно торгували і воювали - Берладський (західний), Чорний (галицький) та Муравський (східний) - єдині точки, через які група від п'яти осіб і більше може потрапити з Півночі на Південь і навпаки. Під півднем маються на увазі такі локації: Аккерман, табір ногайців, Крим; північ - усі інші локації. На цих точках буде встановлено вимпел, що вказуватиме назву шляху.
Подібним чином будуть позначені "пороги" - місце коло Кодака, через яке має пройти дорогою на Січ кожен бажаючий стати запорожцем.
Про "державні кордони" Туреччини, Криму й Московії та як їх грабувати - див. "Економіка".