Між орлами і півмісяцем


Головна сторінка/ Загальні положення./ Історична ситуація./ Локації та населення./ Політика./ Економіка./ Релігія./ Містика./ Бойовка./ Медицина./ Мертвятня. /


Локації та населення.

NB! Тут і надалі використання слів "жид, лях, москаль" не має на меті принизити чи образити когось; згадані слова вживаються виключно заради відповідності історичним реаліям.

Народи, представлені на полігоні:

русини (сьогоднішні етнічні українці) - православні чи уніати, розмовляють виключно руською мовою (сьогоднішня українська, припустимий українсько-російський суржик);
литвини (сьогоднішні білоруси) - православні або уніати, розмовляють литовською руською мовою (сьогоднішньою білоруською, допустимий білорусько-російський суржик);
ляхи (поляки) - католики, розмовляють на полігоні будь-якою зручною для них мовою з домішкою польських слів, виразів тощо;
москалі (сьогоднішні етнічні росіяни)- православні, спілкуються на полігоні російською мовою, себе називають " русскіє люді, москвіни", а свою мову "русской", русинів звуть "черкасами";
татари - мусульмани, розмовляють будь-якою зручною для них мовою, бажано з домішкою татарської лексики;
турки - мусульмани, розмовляють будь-якою зручною для них мовою, бажано з домішкою турецької лексики;
жиди (євреї) - юдеї, спілкуються руською мовою з характерним "одеським" акцентом, з великою домішкою польських, російських слів та їдишу;
за тим же принципом на полігоні можуть бути присутні німці, волохи, цигани тощо.
Полігон являє собою практично всю територію сьогоднішньої України, плюс, можливо, Молдови, півдня Білорусі, заходу Росії. По полігону у приблизній відповідності до реальної географії будуть розташовані такі локації:
Волості України й Білої Русі (назви - за найбільшими городами того часу: Брацлавщина, Вінничина, Київщина… - всього близько п'ятнадцяти волостей)
Київ
Львів
Путивль
Ногайська орда
Кодак
Запорозька Січ
Крим
Аккерман або Білгород
У разі достатньої кількості заявок і за наявності бажаючих можливі ще такі локації:
Молдова
Всевелике Військо Донське
Трансільванія або Семигород
Циганський табір
NB! Приблизну кількість персонажів у локаціях вказано, виходячи з загальної кількості гравців 500 чол., і може змінюватись у залежності від поданих заявок.

Волості (слово використовується не в значенні територіально-адміністративної одиниці, а в значенні "область, залюднена територія"). Населення всіх волостей близько 220-230 персонажів.
Їх планується близько 15 команд на весь полігон по 12-20 чоловік населення в кожній.
Волості формуються у відповідності з певними регіонами: Білоцерківщина, Фастівщина, Канівщина, Корсуньщина, Переяславщина, Черкащина, Чигиринщина, Лубенщина, Полтавщина, Винничина, Брацлавщина, Поділля, Покуття, Галичина, Волинь, Гомельщина, Берестейщина, Сіверщина.
Назви - на вибір зі списку вище або за тим же принципом на вподобання гравців.
Заселені посполитими (селянами) - русинами і литвинами. Кожне поселення складається бажано з членів однієї команди або просто з близьких одне одному людей. Поселення-волость обов'язково вивозить одного дяка чи попа (дивись "Релігія") і своїми силами ставить церкву і облаштовує її. Кожна волость на початок гри є маєтком котрогось з магнатів або польської корони (розподілятмуться незадовго до гри - див. "Економіка"), далі - як вийде.

Міста Київ та Львів
Шляхта.
Через специфічність формування шляхетських команд слід розглянути їх у цьому розділі детальніше.
Зі шляхти Речі Посполитої на полігоні плануються 8 іменитих родин, кожна з яких - окрема команда, яка в середині себе складається з магната - голови сім'ї, членів родини (не менше 2 осіб) і надвірної гвардії магната (від 4 до 10 осіб). Магнати складають еліту Речі Посполитої, володіють більшістю земель і керують державою через "вальний сейм", де приймають закони, розподіляють податки і витрати, призначають гетьманів тощо (див. "Додатки").
Магнати польського і литовського походження (Станіслав Ревера Потоцький, Томаш Замойський, Лев Сапєга, Станіслав Конєцпольський) з їх родинами та надвірною гвардією мешкають у Львові.
Руські магнати ( 10-річний Ярема Вишневецький з його матір'ю в якості регентши, Олександр Заславський, Павло Курцевич) та литовський Кшиштоф Радзивілл з сім'ями проживатимуть у Києві.
Докладну інформацію по магнатах шукайте в "Додатках".
Кожна магнатська родина на початок гри має як маєток одну-дві волості - див. "Економіка".
Окрім цього буде ще й безземельна шляхта, що хоч і не має володінь, але бере участь у вальному сеймі разом з магнатами і взагалі являє собою серйозну силу. Всього таких шляхтичів буде близько 10 - по 5 на Київ і Львів. На своєму утриманні вони повинні мати одного-двох пахолків (джур) кожен. Причому руська безземельна шляхта апріорі вписана в козачий "Реєстр" і на власний розсуд вписує туди інших козаків (див. "Додатки", "Економіка" і "Бойовка"). З них також вибирається і затверджується сеймом у Львові гетьман запорозьких козаків.

Київ.
Приблизно 70-80 персонажів. Територіально поділяється на Замок і Поділ.
Київський замок - одна з двох кріпостей на полігоні (друга - Кодак), що може переходити з рук у руки. Коротше кажучи, Київ належить тій державі, чий стяг майорить над Замком (див. "Економіка" і "Бойовка"). В цій фортеці знаходиться залога держави-хазяїна. Також обов'язком київської залоги є виконання функцій міської міліції. Тобто, незалежно від того, хто на певний момент володіє Києвом, його замковий контингент має помагати Магістрату керувати містом.
Поділ - заселена цивільними частина Києва. Тут мешкають:
члени Магістрату (бургомістер, скарбник, суддя, писар тощо) з родинами;
руська шляхта (магнати і безземельні) з родинами;
русини-пахолки і надвірні гвардійці шляхтичів;
урядники з родинами;
митрополичий двір з Братським Богоявленським монастирем (див. "Релігія");
сім'ї запорожців;
торговці і ремісники
інші окремі персонажі, ухвалені майстрами.

Львів.
Населення 65-75 чол.
Обов'язковими будівлями суть костел, сеймова зала і Високий Замок.
Жителі Львова:
королівська адміністрація (коронний гетьман, скарбник, суддя, писар тощо). Функції адміністрації і внутрішній устрій Речі Посполитої див. у "Додатках";
кварцяне військо - коронні професійні жовніри (солдати);
магнати-поляки з сім'ями і польською частиною своїх гвардійців;
ксьондз з помічником у костьолі, шпиталь при ньому, уніатський митрополичий двір (див. "Релігія);
нші окремі персонажі, ухвалені майстрами.

Путивль
Крайня південно-західна фортеця Царства Московського. Населення близько 20 чол. Переважно бойова команда. Московські "служилиє люді" - стрільці і німецькі найманці. В голові фортеці воєводи Олешка Головін та Івашка Єсипов (sic!). Обов'язкові будівлі: кріпость, церква.

Бахчисарай.
Столиця Кримського Хана. Населення 25-30 осіб. Обов'язкові будівлі: мечеть, ханський двір з гаремом, фортеця, ринок рабів - Кафа.

Ногайська орда.
Кількість - близько 10 чол., переважно бойових персонажів. Має тільки побутовий табір, без фортеці.

Кодак.
Присутність Кодака на полігоні - навмисний анахронізм (фортецю було побудовано 1635 р). Польська кріпость, збудована для запобігання втечі посполитих на Запорожжя. Побутового табору немає. Сама фортеця може переходити з рук у руки. На початок гри контролюється німецькими найманцями на службі польської корони - 8-10 чол. Єдиний спосіб стати в процесі гри запорозьким козаком - це пройти повз Кодак (чітко позначений на місцевості коридор з написом "Пороги").
Побутовий табір німців-найманців стоятиме окремо від інших локацій.

Запорозька Січ.
Слід розуміти, що Запорожжя не є Україною у загальноприйнятому смислі слова. Козаки так само їздили "на Україну", як , наприклад, в Крим або Молдову. Для всіх людей на той час Низ, Дикий Степ, Великий Луг означали "незаселена, нічийна земля, вольниця", на відміну од чого "Україна" значила "заселені волості, цивілізована країна, порубіжжя Речі Посполитої".
Виключно чоловіча команда. Козаки, абсолютно всі - православні русини, їх близько 20 чол. Затвердження заявки на запорожця тільки після індивідуальної співбесіди з майстрами, але в процесі гри існує можливість стати запорожцем. Руська безземельна шляхта також вважається запорожцями по дефолту.
Головує виборний кошовий з виборними ж писарем, бунчуковим, курінними (див. "Додатки"). Обов'язкові будівлі: церква Покрови Пресвятої Богородиці, власне січ (фортеця).

Аккерман (Білгород).
Один з північних форпостів Османської імперії. Населення - турки і татари кількістю порядку 20 чол. Здебільшого бойова команда. Обов'язкові будівлі: фортеця і мечеть. Головує паша (ім'я - на вподобання гравця).

Більш детальну інформацію по локаціях див. в "Додатках".